Коли у
призначений час я завітала до заступника директора з виховної роботи
Житомирського кооперативного коледжу бізнесу і права Людмили Володимирівни
Лабушевої, у її кабінеті йшло жваве обговорення сценарію передвеликодного
засідання клубу "Господарочка", назва якого говорить сама за себе.
На
столі лежали численні рецепти Пасок, куплені бутафорні крашанки і писанки та
ескізи у кольорових зображеннях для виготовлення власних, відповідних святу
шедеврів, з урахуванням нашого поліського колориту.
- Як
майбутні господині, берегині сімейного затишку та кращих традицій і звичаїв
свого роду і народу, наші студентки, учасниці клубу, обожнюють свято Великдня і
залюбки беруть участь у підготовці і проведенні усіх заходів, які йому передують
– першою почала розмову Людмила Володимирівна. – Цього разу устами самих
учасників засідання клубу розповімо присутнім про те звідкіля пішли назви свята
Великдень і Паска, що означає Вербна та Квітна неділя, чистий четвер, страсна
п’ятниця, що має містити Великодній кошик для освячення…
Найголовнішими
атрибутами Великоднього святкового столу є, зрозуміло, Паска і крашанки та писанки. Оскільки паски є різновидами
кондитерських виробів, то цій майстерності у коледжі вчаться на професійній
основі.
Викладач
технологічних дисциплін Валентина Григорівна Коробко розповідає:
-
Напередодні свята, традиційно, майбутні наші кондитери випікають паски за
власними рецептами та рецептами своїй бабусь. Готові вироби виставляємо у холі
коледжу для оцінки та дегустації. Визначаються кращі як за зовнішнім виглядом так
і за смаковими якостями. Рецепти пасок-переможниць, які досі трималися у
секреті, роздаються усім бажаючим.
- А щодо
писанок, то ними взагалі студенти обдаровують і викладачів, і друзів по
навчанню, - з особливим піднесенням повідала лаборант коледжу, керівник гуртка
"Писанкарство" Валентина Миколаївна Павлюк. – Писанка – це вид
мистецтва, а писанкарство – це ціла наука, яка набула останнім часом поширення
в усій нашій країні в цілому і у кожній родині, кожній оселі зокрема. Студенти
з таким захопленням, з таким ентузіазмом беруться за цю, далеко не просту, але
надзвичайно цікаву справу, що досить часто у їхніх руках, завдяки творчому
горінню, з'являється диво, яке змушує вірити у магію. Писанка, виготовлена з
дотриманням усіх норм і правил технології, може слугувати вам, захищаючи від
усього лихого і недоброго, хочеться у це вірити, кілька років. Хто не хотів би
мати такий Великодній сувенір?
Як
готуються до свята у стінах навчального закладу – зрозуміло. А яким воно буде у
рідних домівках? – цікавлюся у майбутніх технологів харчової промисловості.
Марина Сергійко: Паски традиційно буде пекти моя бабуся за рецептом
своєї бабусі. Нічого смачнішого у
своєму житті я не їла. Хоч мій, Любарський район, більше славиться м'ясними
виробами, однак жіночі руки, серце і душа творять чудеса і з борошна, молока,
яєць, масла, родзинок.
Тетяна Цибик: Я з Черняхівського
району. У нашій сім'ї, як правило, паски купуються, а ось виготовленню писанок
віддаємося сповна. Це вже своєрідний ритуал. Виготовляємо писанки-дряпанки,
писанки-мальованки, різнокольорові крашанки. Взагалі вважаю Великодне свято
найбільшим, найкращим і найзначимішим, бо ж це свято Воскресіння Сина Божого –
Ісуса Христа.
Зоя Цвєтаєва.
Фото автора.
