Відвідування підшефних обездолених дітей для кооперативного підприємства стало доброю, гарною традицією, тож його представники почувалися, як мовиться, як у себе вдома. Вони ж самі й обрали маршрут святкових відвідувань, який прийшовся в основному на молодші класи. Ось тільки діти дещо помінялися ролями із дорослими гостями. Вони зустрічали їх колядками та щедрівками, одержуючи від них подарунки.
Радісні обличчя дітвори, слова подяки, підготовлені і подаровані ними номери художньої самодіяльності свідчили те, що свято вдалося. Бо ж дитині для щастя не так уже й багато треба. А ось шефи залишали школу із двояким настроєм. Тож і розмова на зворотному шляху була відповідною.
У позаминулі роки ми частенько провідували дітей цієї школи, - повідав заступник директора ринку Юрій Прудніков, – і напередодні Нового року, і у Міжнародний день захисту дітей, і 1-го вересня. Минулоріч усі наші болі, тривоги, думки, турботи і вся наша благодійна допомога були спрямовані на Схід України, на фронт, де йде справжня війна. Міністерству оборони України на зміцнення матеріально-технічного забезпечення Збройних Сил, на закупівлю бійцям продуктів харчування, одягу, взуття, предметів особистої гігієни, цигарок, кави, чаю, бронежилетів, 95-ій Житомирській аеромобільній бригаді, на лікування бійцю АТО, на придбання бойлера, на потреби біженців тощо наше підприємство зібрало і перерахувало понад п'ятдесят тисяч гривень. Не меншу благочинну діяльність ведуть і приватні підприємці ринку. Однак, сьогоднішня поїздка у школу-інтернат болісно нагадала нам, що і цих дітей забувати ми не маємо права, бо ми їм потрібні. А, можливо, вони більше потрібні нам, щоб пам’ятати, що ми - люди.
- Витрати на Щедрий вечір для дітей на цей раз взяла на себе профспілкова організація підприємства – продовжила розповідь голова профкому ринку Олена Деркач. – Новорічних подарунків ми закупили майже на три тисячі гривень. Отже, цьогорічний старт людської доброти і милосердя нашим колективом взято. Певна, що на шляху до його фінішу кращих своїх поривань і почуттів ми не те, що не розгубимо, а ще більше їх примножимо.