Саме таким чином вшанували своїх ветеранів, колишніх фронтовиків, правління облспоживспілки та комітет профспілки і працівники апарату. Із червоними гвоздиками, з подарунками та святковими конвертами провідали вони своїх визволителів. Ветерани поділилися спогадами про буремні події давно минулих літ та про роки спільної праці у споживчій кооперації.
- Війна забрала у мене молодість і здоров'я, - повідав кавалер орденів Червоної Зірки, Вітчизняної війни ІІ ступеня і численних медалей, колишній старший інженер-механік відділу консервної промисловості облспоживспілки Василь Михайлович Машталєр. – Я повернувся з фронту інвалідом і, як результат, з роками майже повністю втратив зір. Але не за те болить мені сьогодні серце і душа. Я переймаюся тими загрозливими подіями, які нависли над моєю країною і моїм народом. На фронті ми ділили порівну останній шматок хліба, не зважаючи на ранги, звання і національності. А тепер хтось задумав на свій розсуд розділити нашу землю, нашу державу. Певний, що сини наші, онуки і правнуки будуть достойні подвигів своїх батьків і дідів.
Полковник у відставці Діонісій Ігнатович Мєзєнцев, до численних бойових нагород за ратні подвиги якого додалися трудові – за звитяжну працю у повоєнний час, у тому числі звання "Відмінник радянської споживчої кооперації", прийнявши поздоровлення з нагоди Дня Перемоги і 96-ої річниці від дня народження зі слізьми на очах сказав:
- Я і мільйони моїх ровесників пережили страшні випробування. Скільки разів доводилося дивитися смерті у вічі, хоронити друзів-однополчан, з відкритими ранами рватися у бій, іти в атаку. Але нам було легше. Ми воювали з ворогом. Хто міг подумати, що у наших наступних поколінь ворогом буде наш брат, друг і сусід.
