Воював старшиною роти медслужби 253-ої стрілецької дивізії Першого Українського фронту. Був і піхотинцем, і командиром відділення розвідки… З боями звільняв Житомир, форсував Віслу, тримав оборону міста Сандомира у Польщі.
Перемогу Адам Іванович зустрів у Берліні. На власні очі бачив, як над Рейхстагом замайорів прапор Великої Перемоги, бо саме йому і його однополчанам довелося очистити перший поверх цього приміщення від фашистської нечисті. Адама Тушинського і його бойових друзів, під час параду верхи на конях їхали і вітали з Великою Перемогою відомі радянські воєначальники маршали Радянського Союзу Костянтин Рокосовський, Георгій Жуков, Іван Конєв.
П'ять важких поранень одержав Адам Іванович у боях. Сьогодні груди колишнього фронтовика прикрашають, засвідчуючи його ратні подвиги, три ордени Червоної Зірки і 16 медалей.
По війні ветеран працював на керівних посадах, відбудовуючи зруйноване війною народне господарство. Зокрема, обіймав і посаду директора Малинського кооперативного ринку, нині – підприємство облспоживспілки.
25 травня Адаму Івановичу Тушинському – 92!
Колишнього свого керівника у день його особистого свята відвідав і привітав трудовий колектив ринку. Вшанувавши славне бойове і трудове минуле, ветерану вручили квіти та пам’ятний подарунок.
Іменинника щиросердно вітають – правління Спілки споживчих товариств області та галузевий обком профспілки, усі хто знав і досі пам’ятає Солдата Великої Перемоги.
Здоров’я Вам, Адаме Івановичу, многії літа, хай не болять Вам Ваші рани, хай спокійними будуть Ваші сни!
