Цей знімок я зробила у 2007 році, в актовій залі облспоживспілки, у день вшанування героїчного бойового і ратного трудового минулого колишніх кооператорів з нагоди 62-ої річниці Великої Перемоги.
Сивочолі ветерани згадували свою буремну юність. Василь Михайлович Машталєр (перший зліва) розповідав як боронив рідну землю у складі 399-го стрілецького полку, 3-ої стрілецької дивізії, 52-ої армії, як одержав важке поранення і повернувся додому інвалідом… По війні, кавалер ордена Червоної Зірки, працював старшим інжером-механіком відділу консервної промисловості облспоживспілки.
Діонісій Ігнатович Мєзєнцев (на знімку справа) повідав тоді, як у званні лейтенанта, у 1940 році, був направлений на роботу в органи НКВС, пройшов усю війну. У споживчій кооперації працював начальником відділу книжкової торгівлі.
Василь Олександрович Михайлик із 20-річного віку бив ворога на Північнокавказькому та четвертому Українському фронтах. Додому повернувся у 1944-ому після важкого поранення з двома орденами Червоної Зірки та чисельними медалями, в тому числі – "За бойові заслуги". Аж до виходу на пенсію працював начальником транспортного відділу.
Вісім років тому, вони, як "троє веселих друзів" із відомої пісні, тримали у руках подаровані їм червоні гвоздики, жартували, піднімали фронтові чарочки, дякували за святкові конверти. Вони тоді були з нами. Були… Та час невблаганний. Він не лише лікує, а й ранить, забираючи у Вічність дорогих і рідних людей, залишаючи нам лише світлу пам'ять про них і одвічну вдячність їм.
Ось так відійшов у Вічність і Василь Олександрович. А Василю Михайловичу і Діонісію Ігнатовичу уже кілька років несила самотужки подолати бодай найменшу відстань від своєї домівки, тому у переддень свята, традиційно, члени правління Спілки споживчих товариств області та члени профкому апарату із святковими атрибутами їх, та інших колишніх фронтовиків, відвідають за місцем їхнього проживання. І з-поміж багатьох інших добрих, щирих побажань обов’язково буде побажання, щоб і нинішній ювілейний, 70-й травень увійшов у нашу історію і нашу пам'ять – переможним.
