На балансі підприємства – два заклади, які розміщені в одній двоповерховій будівлі у центрі селища Любар. На першому поверсі – кафе "Молодіжне", на другому – ресторан "Нива". Кілька років тому кафе повністю змінило своє обличчя на зразок "Євро". Правлінням облспоживспілки у ньому було організовано і проведено "Круглий стіл" з метою поширення передового досвіду. Цьому заходу газета "Вісті…" відвела цілу сторінку.
Та на досягнутому любарці не заспокоїлися. Більше того – їх полонило велике бажання зробити те ж саме, а то і набагато краще і з "Нивою", бо ж сьогодні кожен день приносить щось нове. Адже рівного за площею закладу ресторанного господарства не знайти ні в цьому районі, ні у навколишніх. Та коштів на його реконструкцію не було. Згадавши вислів: " було б бажання…", колектив почав думати, гадати, шукати.
У селі Нова Чорторія знаходилось кафе, яке "висіло" на нашому підприємстві, – повідала директор комбінату Любов Сидорчук. - "Висіло", тому, що давно було не працюючим, оскільки вимагало капітального ремонту. А щоб його зробити треба було продати хіба що ресторан. Тому ми і вирішили продати те кафе. Виручені кошти і стали стартовим капіталом для реконструкції "Ниви". В обласному центрі знайшли порівняно недорогу, але знаючу свою справу Фірму ПП "Ерос-3". Аби швидше справитися з роботою, хлопці працювали навіть і у нічні часи.
Ми ж, аби не втратити замовника і поповнити свій бюджет, знаходили можливості водночас проводити всілякі святкові застілля. Після реконструкції наш ресторан, площа якого понад 150 квадратних метрів, воістину набув європейського зразка. Вражаючою є багаторівнева у двох кольорах натяжна стеля із вмонтованими світильниками по всій залі. Три сучасні люстри. Меблевим гобеленом оббиті стіни, до речі їх ми відразу і утеплили. Замінили всю електропроводку, підвіконня. Купили нові штори, тюлі, білі скатертини.
Аби враження і від фасаду у відвідувачів було відповідним, зробили гранітні сходи до кафе і ресторану, вимостили понад 100 метрів квадратних прилеглої території плиткою-бруківкою, облаштували велику клумбу, на якій відразу "зацвіли" принесені нашими дівчатами вирощені вдома квіти. На все це було витрачено близько 200 тисяч гривень. Щодо наших працівниць – то ніхто не рахувався з часом – робили всі і все, як у себе і для себе. Це і сприяло тому, що уже цілу осінь ми обслуговуємо різного роду застілля – це і весілля, і хрестини, і дні народження, і великі селищні зібрання. Адже наш ресторан може одночасно прийняти і обслужити більше 150 людей. Сьогодні наші фахівці працюють над новим меню, яке має враховувати звичне харчування сучасної людини із середнім достатком. Приємно додати, що тепер послугами нашої "Ниви" користуються і мешканці сусідніх районів.
Дослухавши розповідь Любові Аркадіївни, мені подумалося: а було ж всього лишень бажання...
